Щороку 21 березня світ відзначає Всесвітній день поезії (World Poetry Day).

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав
поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

З нагоди Всесвітнього дня поезії, учениця 8-Б класу Тетяна Буйновська (член учнівського самоврядування) вміло демонструє своє мистецьке читання вірша Василя Симоненка "Море радості".

Філософська думка у вірші розкривається через роздуми про природу щастя та людських мрій. Автор порушує питання про межі радості та її досяжність у реальному житті. Морські хвилі, що омивають човен, символізують життєві труднощі та випробування, які можуть змивати ілюзії, проте не здатні зруйнувати внутрішню гармонію закоханих: "О море радості безкрає, Чи я тебе перепливу?"

A також відображає сумнів та невпевненість, які часто супроводжують людські мрії. Але водночас автор показує, що навіть крапля здійсненої мрії здатна наповнити життя змістом: "Якби того, що в мріях маю, Хоч краплю мати наяву."

Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою, тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ― "Не люблю віршів всіляких поетів!", мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов’язково знайшов би собі поетів до душі.

Педагог-організатор Валерія Ахтямова